МУЛЬТИПАРАДИГМАЛЬНЕ ПІЗНАННЯ: ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ

Анотація

У статті розглядаються особливості інтелектуального розвитку індивіда та розробляється структура мультипарадигмального пізнання, спрямованого на отримання, накопичення та зростання знань. Зокрема, зосереджується увага на рівнях і шляхах пізнання та роз’яснюються розумові операції, за допомогою яких може здійснюватися складна пізнавальна діяльність. Крім того, у статті досліджуються умови когнітивного зростання суб’єктів пізнання, що потрактовуються в аспекті їхніх індивідуальних профілів, концептуальних систем, світогляду, епістемічних стилів, типів мислення тощо. У статті також визначається пріоритетність епістемологічного / гносеологічного плюралізму та поєднання раціональних, чуттєвих та експериментальних складників у пізнавальному процесі та просувається ідея взаємодії між різноманітними парадигмами пізнання, що може привести до появи мультипарадигмальних епістемологічних систем і каскадних моделей, які сприяють інтелектуальному розвитку особистості.

Метою цієї праці є розкрити суть пізнання, схарактеризувати його з різних перспектив, висвітлити етапи пізнання та з’ясувати й висвітлити його спіральну структуру, розширюючи та розвиваючи модель розвитку знання, розроблену К. Поппером.

Результати. Використовуючи методи теоретичного позиціонування, порівняльного та якісного аналізу, у статті пропонується та інтерпретується спіральна модель пізнання, яка передбачає відкриття, накопичення та розвиток знань у ході багатогранної розумової діяльності.

Висновок. Процес активного пізнання, результатом якого є побудований простір знань і концептуальна система особистості, відбувається за встановленим алгоритмом, який має спіралеподібний характер. Означений алгоритм передбачає поступове інтелектуальне прогресування чітко визначеними етапами, кожен з яких спрямований на виконання конкретних проміжних завдань, які приведуть до остаточного вирішення проблеми. При цьому, суб’єкти пізнання, як правило, інтелектуально дозрівають разом із самим процесом вирішення проблеми, а відтак, цей процес є корисним для їхнього пізнання. Можливе вирішення проблеми може залежати від когнітивних профілів індивідів (їхніх світоглядів, епістемічних стилів, типів мислення, обсягів знань тощо).