УЯВЛЕННЯ ПРО ВІКОВУ ПЕРІОДИЗАЦІЮ ДИТИНСТВА У ХХ-ХХІ СТОЛІТТЯХ У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ФІЗКУЛЬТУРНОЇ ОСВІТИ

Анотація

У статті здійснено аналіз наукових підходів до вікової періодизації дитинства у ХХ–ХХІ ст. як важливої теоретико-методичної основи організації фізкультурної освіти дітей і підлітків. Визначено основні підходи до розмежування вікових етапів розвитку дитини з урахуванням анатомо-фізіологічних, психологічних, педагогічних і соціальних критеріїв. З’ясовано, що упродовж досліджуваного періоду уявлення про вікові межі дитинства трансформувалися відповідно до розвитку наукових знань про закономірності фізичного і психічного розвитку, процеси дозрівання організму, провідні види діяльності та вікові новоутворення.

З’ясовано, що визначення вікових меж має важливе значення для фізкультурної освіти, оскільки дає змогу враховувати морфо-функціональні можливості організму, темпи фізичного розвитку, особливості психоемоційної сфери та характер провідної діяльності дітей і підлітків під час добору змісту, форм, методів і засобів фізичного виховання. Встановлено, що зміна уявлень про вікові періоди розвитку пов’язана не лише з удосконаленням наукових підходів, а й із процесами акселерації, змінами умов життя, навчання, рухової активності та соціалізації підростаючого покоління.

Визначено особливості сучасних підходів до оцінювання фізичного розвитку дітей і підлітків, представлених у рекомендаціях та стандартах ХХІ ст., у яких важливого значення набувають показники росту, маси тіла, фізичного розвитку та функціональних можливостей організму. Порівняння історичних і сучасних підходів засвідчує відсутність єдиної універсальної системи вікової періодизації та необхідність комплексного врахування біологічних, психологічних, педагогічних і соціальних характеристик розвитку дитини.

Доведено, що наукові уявлення про вікову періодизацію дитинства у ХХ–ХХІ ст. становлять важливе підґрунтя для визначення закономірностей фізичного та психічного розвитку, вікових криз, провідної діяльності й індивідуальних темпів дозрівання сприяє обґрунтованому вибору засобів фізичного виховання та створенню умов для гармонійного розвитку й збереження здоров’я підростаючого покоління.