ЦИФРОВА ДИДАКТИЧНА ЕКОСИСТЕМА НАВЧАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ, ЕКОНОМІЧНОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ У ШКОЛІ

Анотація

Обґрунтовано авторську модель цифрової дидактичної екосистеми навчання політичної, економічної та соціальної географії у закладах загальної середньої освіти та визначено методичні умови її практичної реалізації.

Проаналізовано підходи до цифровізації шкільної географічної освіти та встановлено, що цифровізацію доцільно розглядати не як перелік окремих платформ і сервісів, а як цілісний, внутрішньо узгоджений цикл пізнавальної діяльності учня ‒ від постановки просторової проблеми до аргументованого висновку.

Обґрунтовано п’ять принципів побудови цифрової дидактичної екосистеми ‒ змістової доцільності, доказовості, наступності, варіативності та безпеки.

Розроблено чотирирівневу матрицю ускладнення роботи учнів із геопросторовими даними (орієнтувальний, порівняльний, аналітичний, синтетичний рівні) та вмотивовано типологію навчальних сценаріїв для політичної («карта як аргумент»), економічної («просторовий ланцюг вартості») і соціальної («територія повсякденного життя») географії.

Визначено критерії оцінювання учнівського цифрового географічного продукту за показниками джерельної надійності, картографічної коректності, аналітичності, аргументації, етики й безпеки.

Окреслено умови застосування генеративного штучного інтелекту, вимоги цифрової безпеки та підходи до забезпечення доступності навчання в умовах дистанційного, змішаного й офлайн форматів, зокрема в умовах воєнного часу.

Узагальнено, що запропонована модель зміщує акцент із технічного інструментарію на структуру пізнавальної діяльності учня, що дає змогу зберігати методичну логіку навчання незалежно від оновлення конкретних цифрових сервісів.

Рекомендовано використання результатів під час розроблення календарно-тематичного планування, уроків, групових проєктів і дистанційних модулів із шкільної географії.