ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК ВАЖЛИВИЙ СКЛАДНИК ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У ЗВО

Автор(и)

  • Валентин ВОРОНА Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» https://orcid.org/0000-0002-8891-8662
  • Вадим ТКАЧЕНКО Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького https://orcid.org/0000-0002-1000-262X

DOI:

https://doi.org/10.31651/2524-2660-2024-1-81-89

Ключові слова:

професійна підготовка майбутніх фахівців; здоров’язбережувальна компетентність; здоров’язбережувальне освітнє середовище; принципи формування здоров’я-збережувальної компетентності; здоров’язбе-режувальні технології

Анотація

Статтю присвячено одній із важливих проблем сучасної педагогічної науки – формуванню здоров’язбережувальної компетентності у майбутніх фахівців у ході професійної підготовки в ЗВО.

На основі проаналізованих наукових джерел було обґрунтовано актуальність цієї теми дослідження, уточнено сутність основних ключових понять: «професійна підготовка майбутніх фахівців», «готовність до майбутньої професійної діяльності», «здоров’язбережувальна компетентність», «здоров’язбережувальне освітнє середовище», «здоров’язбережувальні технології». Особливе місце у статті приділено компетентнісному підходу до навчання у закладах вищої освіти, який ґрунтується на формуванні загальних та спеціальних (фахових) компетентностях.

Досліджено, що здоров’язбережувальна компетентність належить до групи загальних компетентностей. Її сутність полягає в інтегральній динамічній якості особистості, що проявляється в мотивації, потребах і ціннісних орієнтаціях на здоровий спосіб життя, знаннях про здоров’я та його складники, способи і методи його збереження, зміцнення та відновлення, вміннях регулювати професійну діяльність з урахуванням можливих шкідливих впливів на власне здоров’я і здоров’я оточення, а також рефлексії щодо здійснення професійної діяльності і власного здоров’язбереження.

Основними принципами формування здоров’язбережувальної компетентності вважаються такі, як: систематичності та послідовності, взаємоповаги і доброзичливого ставлення, колективної взаємодії в процесі формування здоров’язбережувальної компетентності, рефлексивності. До здоров’язбережувальних технологій учені зараховують: збережувальні, оздоровчі, технології навчання здоров’ю, виховання культури здоров’я. У ході дослідження було виявлено, що формуванню здоров’язбережувальної компетентності у майбутніх фахівців сприяють такі дисципліни: «Фізичне виховання», «Безпека життєдіяльності», «Охорона праці в галузі», «Охорона праці в галузі та цивільний захист», «Здоров’язбережувальні технології в освітньому процесі», «Організація безпечного, здорового освітнього середовища», «Формування здоров’язбережувального освітнього середовища у ЗВО», «Валеологія з основами фізіології», «Психофiзiологiя» тощо. Кожен заклад вищої освіти має право обрати свій перелік дисциплін для формування вищезгаданої компетентності.

Біографії авторів

  • Валентин ВОРОНА, Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія»

    доктор філософії, начальник катедри фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту

  • Вадим ТКАЧЕНКО, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

    кандидат педагогічних наук, доцент,
    доцент катедри освітнього і соціокультурного менеджменту та соціальної роботи

Завантаження

Опубліковано

10.04.2024

Як цитувати

ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК ВАЖЛИВИЙ СКЛАДНИК ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У ЗВО. (2024). Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія_«Педагогічні науки», 1, 81-89. https://doi.org/10.31651/2524-2660-2024-1-81-89