ТАНЕЦЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВНУТРІШНЬОЇ І ЗОВНІШНЬОЇ ГАРМОНІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ХОРЕОГРАФА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31651/2524-2660-2026-2-49-54

Ключові слова:

майбутні хореографи, підготовка, танець, хореографія, психічний розвиток, діти, танцювально-рухова терапія, емоційна регуляція, психокорекція

Анотація

У статті розглянуто особливості танцювальної хореографії у контексті психологічного, соціокультурного та терапевтичного підходів до підготовки майбутніх хореографів.

Визначено, що танець є складним багатовимірним феноменом, який поєднує біологічний, психічний і соціокультурний виміри, а також виступає засобом невербального вираження емоцій і гармонізації особистості.

Акцент зроблено на ролі танцю як форми катарсису, засобу соціальної комунікації та чинника психоемоційної стабілізації.

Підкреслюється, що танцювальна діяльність не лише розвиває моторику, координацію рухів та творчі здібності, але й сприяє формуванню самосвідомості, образу тіла та позитивного ставлення до власної індивідуальності.

Особливу увагу приділено аналізу сучасних напрямів танцювальної психотерапії – американського, англійського та німецького.

Окреслено внесок Г. Аммона у створення гуманно-структурованої танцювальної терапії та зауваження М. Бергер щодо еклектичності сучасних методів.

Наголошено, що практика танцювально-рухової терапії базується на принципах спонтанності, кінестетичної емпатії, ритмічної синхронізації та зворотного зв’язку, які сприяють розвитку комунікативних умінь і психологічній адаптації.

Проаналізовано функції танцю – від індикації емоційних станів до формування групової згуртованості та гармонізації міжособистісних відносин.

Теоретичний аналіз доповнюється висвітленням практичних можливостей хореографії як методу психокорекції та профілактики емоційних порушень.

Обґрунтовано перспективність використання танцю в освітньому та терапевтичному просторі для підвищення рівня психічного здоров’я, розвитку креативності та інтеграції особистості у соціум. У підсумку танець трактується як універсальна форма невербального пізнання, що забезпечує емоційне розвантаження, підсилює когнітивний розвиток і зміцнює психоемоційне благополуччя людини.

Біографії авторів

  • Вадим ТКАЧЕНКО, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

    кандидат педагогічних наук, доцент,
    доцент катедри освітнього менеджменту, артменеджменту і соціальної роботи

  • Ірина МАСЛОВА, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

    викладачка катедри освітнього менеджменту, артменеджменту і соціальної роботи

     

  • Олександр ЦВЯЧКА, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

    викладач катедри освітнього менеджменту, артменеджменту і соціальної роботи

  • Ольга АТАМАСЬ, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

    кандидатка педагогічних наук, доцентка,
    доцентка катедри теорії і методики физичного виховання

Завантаження

Опубліковано

30.05.2026

Як цитувати

ТАНЕЦЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВНУТРІШНЬОЇ І ЗОВНІШНЬОЇ ГАРМОНІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ХОРЕОГРАФА. (2026). Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія_«Педагогічні науки», 2, 49-54. https://doi.org/10.31651/2524-2660-2026-2-49-54