ОПАНУВАННЯ ДРУГОЇ МОВИ У ВИЩІЙ ОСВІТІ: РОЛЬ НЕЙРОПЛАСТИЧНОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31651/2524-2660-2025-4-52-68

Ключові слова:

нейропластичність, засвоєння другої мови, білінгвізм, сіра речовина, біла речовина, структурна та функціональна пластичність мозку, когнітивний резерв, вік початку засвоєння, лінгводидактика

Анотація

Анотація. У статті досліджуються суттєві структурні та функціональні зміни в мозку, зумовлені опануванням другої мови (ДМ) на ґрунті нейропластичності.

Метою статті є комплексне вивчення феномену нейропластичності та з’ясування, які структурні та функціональні зміни в мозку спричиняє засвоєння нової мови.

Методи. У дослідженні застосовано метод теоретичного аналізу наукових джерел із заявленої теми. Він поєднує фундаментальні принципи нейропластичності, її історію, визначення, типи та механізми, і системно застосовує цю концептуальну структуру для аналізу структурних і функціональних змін у мозку, що відбуваються під час засвоєння ДМ.

Результати. У статті обґрунтовано, що мозок залишається пластичним упродовж усього життя, всупереч класичній гіпотезі критичного періоду. Засвоєння ДМ спричиняє глибокі вимірювані нейропластичні зміни. На структурному рівні це включає збільшення щільності сірої речовини в ключових мовних зонах (нижній тім’яній частці та нижній лобовій звивині), поліпшення цілісності білої речовини у важливих трактах (дугоподібному пучку) та збільшення товщини кори головного мозку. На функціональному рівні засвоєння ДМ пов’язане з формуванням більш білатеральної нейронної мережі, тенденцією до вищої нейронної ефективності (переходом від затратного лобового до автоматичного підкоркового оброблення інформації), а також залученням таких ділянок, як гіпокамп та базальні ганглії. Ці зміни детермінуються віком засвоєння певною мірою, рівнем володіння мовою та інтенсивністю навчання.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в синтетичному узагальненні досліджень нейропластичності та їх систематичному застосуванні до вивчення процесу засвоєння ДМ. Завдяки структуруванню інформації за допомогою чітких визначень, таксономій та моделей, у статті розроблено цілісну концептуальну структуру, яка долає розрив між фундаментальною нейронаукою та прикладною лінгводидактикою, пропонуючи інтегроване джерело знань як для науковців, так і для викладачів-практиків.

Висновки. Оволодіння ДМ є потужним стимулом для нейропластичності, що докорінно змінює структуру та функції мозку в будь-якому віці. Цей процес не лише вможливлює опанування мови, а й зміцнює загальні когнітивні здатності та створює когнітивний резерв, що запобігає віковому когнітивному регресу. Здатність мозку до змін упродовж життя підтверджує можливість успішного засвоєння мови в дорослому віці та підкреслює актуальність педагогічних практик, ґрунтованих на знаннях про роботу мозку.

Перспективи подальших досліджень. Майбутні дослідження передбачають необхідність подолання розриву між нейронауковими дослідженнями та педагогічною практикою шляхом проведення цільових дидактичних розвідок. Майбутні розвідки також мають бути спрямовані на вивчення взаємозв’язку між нейропластичністю та індивідуальними відмінностями у здатностях, мотивації та когнітивних профілях студентів із метою розроблення більш індивідуалізованих ефективних стратегій навчання мови.

Біографія автора

  • Роман ЩЕРБУХА, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

    аспірант спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки

Завантаження

Опубліковано

30.12.2025

Як цитувати

ОПАНУВАННЯ ДРУГОЇ МОВИ У ВИЩІЙ ОСВІТІ: РОЛЬ НЕЙРОПЛАСТИЧНОСТІ. (2025). Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія_«Педагогічні науки», 4, 52-68. https://doi.org/10.31651/2524-2660-2025-4-52-68