ТЕОРЕТИЧНІ КОНЦЕПТИ РОЗВИТКУ У МАЙБУТНІХ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ ЛІДЕРСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА НАВИЧОК САМОЛІДЕРСТВА ЯК СКЛАДОВИХ САМОМЕНЕДЖМЕНТУ В ПРОЦЕСІ НАУКОВО-ВИКЛАДАЦЬКОЇ ПРАКТИКИ ТА ПРАКТИКИ В ПЕДАГОГІЧНІЙ МАЙСТЕРНІ

Анотація

У статті розглянуто теоретичні концепти розвитку лідерського потенціалу та самолідерства як ключових складових самоменеджменту майбутніх докторів філософії в умовах науково-викладацької практики та практики у педагогічній майстерні.

Констатовано, що сучасна підготовка майбутніх викладачів-дослідників вимагає інтеграції лідерських умінь, здатності до саморегуляції, усвідомленого планування та рефлексії професійного розвитку як важливих передумов ефективної наукової та викладацької діяльності.

Розглянуто концептуальні засади лідерства в академічному середовищі, акцентовано увагу на взаємозв’язку між лідерством, самолідерством, самоменеджментом та здатністю до ефективного викладання й проведення наукових досліджень.

Запропоновано практичні рекомендації щодо розвитку лідерських якостей у процесі підготовки майбутніх докторів філософії, а саме в ході проходження майбутніми докторами філософії науково-викладацької практики та практики в педагогічній майстерні.