РОЗРОБКА ТА ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ АУДІЮВАННЯ ПРИ НАВЧАННІ ІНШОМОВНОГО СПІЛКУВАННЯ У 90-і РОКИ ХХ СТОЛІТТЯ

Анотація

Статтю присвячено вивченню процесу розробки технології активного навчання іншомовного спілкування у 90-і роки ХХ століття. Зокрема, обґрунтовується важливість оволодіння аудіюванням як дієвим засобом навчання іноземним мовам.

Для забезпечення ефективності мовної підготовки необхідно досконало вивчити передісторію, науково-педагогічну спадщину та історичні надбання у різних галузях педагогічних знань.

Сучасний світ висуває нові вимоги до володіння іноземними мовами, що стали необхідним елементом професійного та особистісного розвитку. У зв’язку з цим питання ефективного навчання іноземним мовам набуває дедалі більшої актуальності. Одним із ключових аспектів цього процесу є оволодіння навичками аудіювання, яке виступає базовою передумовою для розвитку інших видів мовленнєвої діяльності. Оволодіння звуковою стороною виучуваної мови, її фонемним складом та інтонацією є головною задачею аудіювання, через яке відбувається засвоєння лексики та граматичної структури мови. Крім того полегшується оволодіння говорінням, читанням і письмом.

Аудіювання як вид мовленнєвої діяльності є метою та засобом навчання, служить для досягнення практичної, освітньої, розвиваючої та виховної цілей. Аудіювання – це комплексна мовленнєва розумова діяльність, що базується на природній здатності, яку можливо удосконалювати в процесі індивідуального розвитку людини.

Досліджено структуру та психофізіологічні особливості аудіювання та встановлено, що розробка та впровадження нових технологій вивчення іноземних мов, зокрема аудіювання, значною мірою залежить від забезпечення наступності, урахування та критичного осмислення того, що було зроблено попередниками.