НАРОДНО-СЦЕНІЧНИЙ ТАНЕЦЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ УТВЕРДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ (МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УРОКУ)

Анотація

У статті з’ясовано анатомо-фізіологічні та психологічні особливості дітей середнього шкільного віку, що зумовлюють специфіку побудови заняття народно-сценічного танцю в аматорському хореографічному колективі.

Визначено, що ефективність освітнього процесу забезпечується поєднанням принципів доступності й індивідуального підходу, систематичності та послідовності, міцності засвоєння матеріалу, поєднання вербальних і невербальних способів впливу, свідомості й активності, міждисциплінарних зав’язків, емоційності, а також демократичного й гуманного ставлення до вихованців.

Доведено, що тричастинна структура заняття (вступна, основна та заключна частини) і послідовність вправ екзерсису біля опори забезпечують рівномірний розподіл фізичного навантаження з урахуванням дисгармонійності розвитку опорно-рухового апарату та нестабільності серцево-судинної системи підлітків.

Уточнено критерії добору музичного супроводу та репертуару відповідно до вікових можливостей рівня учнів середнього шкільного віку.

Обґрунтовано доцільність поступового ускладнення хореографічних комбінацій шляхом розширення координаційних, віртуозних і партнерських елементів техніки.

Встановлено, що концертна, фестивальна та конкурсна діяльність є дієвим чинником формування стійкої мотивації підлітків до занять народно-сценічною хореографією та розвитку їхньої виконавської майстерності.

Наголошено на необхідності індивідуального підходу до вихованців з огляду на рівномірність темпів фізичного й психологічного дозрівання хлопців і дівчат цього вікового періоду.

Summary. The article substantiates the anatomo-physiological and psychological characteristics of middle school-age children that determine the specifics of structuring a folk-stage dance lesson in an amateur choreographic ensemble. It is determined that the effectiveness of the educational process is ensured by combining the principles of accessibility and individual approach, systematicity and consistency, durability of material acquisition, verbal and non-verbal methods, consciousness and activity, interdisciplinary connections, emotionality, and a democratic, humane attitude towards students. It is proved that the three-part lesson structure (introductory, main, and final parts) and the sequence of barre exercises ensure an even distribution of physical load, taking into account the disharmony in the development of the musculoskeletal system and the instability of the cardiovascular system of adolescents. The criteria for selecting musical accompaniment and repertoire according to the age capabilities and performance level of middle school-age students are clarified. The expediency of gradually complicating choreographic combinations through the expansion of coordination, virtuoso, and partnering elements is substantiated. It is established that concert, festival, and competition activities are an effective factor in forming stable motivation among adolescents to study folk-stage choreography and in developing their performance skills. The necessity of an individual approach to students is emphasized, given the uneven pace of physical and mental maturation of boys and girls of this age period.