ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД РОЗВИТКУ ЛІДЕРСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ОПЕРАТИВНОГО РІВНЯ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ

Анотація

Анотація. У статті обґрунтовано технологію розвитку лідерської компетентності офіцерів оперативного рівня на курсах L-3 у системі професійної військової освіти. Актуальність дослідження зумовлена трансформацією військової освіти України, необхідністю підготовки військових лідерів, здатних ефективно здійснювати управлінську діяльність в органах військового управління, організовувати штабну взаємодію, ухвалювати обґрунтовані рішення в умовах невизначеності та забезпечувати результативність дій в об’єднаних операціях. На основі аналізу освітньої програми курсу офіцерів об’єднаних штабів оперативного рівня L–3, Каталогу військово-професійних компетентностей військових фахівців офіцерського, сержантського і старшинського складу та сучасних підходів до технологізації військової освіти уточнено зміст поняття “лідерська компетентність офіцера оперативного рівня”. Її розглянуто як інтегральну професійну здатність використовувати лідерські якості, сучасні концепції військового лідерства, критичне мислення, організаційні вміння та досвід управлінської діяльності для ухвалення обґрунтованих рішень, позитивного впливу на підлеглих і колег, організації діяльності підрозділів та органів військового управління, забезпечення штабної взаємодії й реалізації принципів місійного командування. Обґрунтовано технологічний підхід до розвитку лідерської компетентності слухачів L-Такий 3, який розкрито за допомогою порівняльної характеристики традиційного і технологічного підходів до організації означеного процесу. Визначено п’ять взаємопов’язаних компонентів технологічного підходу: мотиваційно-цільовий, змістово-компетентнісний, операційно-діяльнісний, діагностично-рефлексивний та коригувально-результативний. Аргументовано, що технологія розвитку забезпечує перехід від фрагментарного засвоєння знань про військове лідерство до цілеспрямованого розвитку здатності офіцера оперативного рівня діяти в умовах штабної взаємодії, оперативного планування, міжвидової координації, критичного аналізу інформації та ухвалення обґрунтованих управлінських рішень. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його результатів для вдосконалення змісту, форм і методів підготовки офіцерів оперативного рівня на курсах L–3.

Summary. Introduction. The article addresses the problem of developing the leadership competence of future operational-level officers in the system of professional military education. The relevance of the study is determined by the transformation of Ukraine’s military education, the experience of the Russian-Ukrainian war, the need for effective staff interaction, operational planning, interservice coordination and decision-making under uncertainty. Purpose. The purpose of the article is to theoretically substantiate the development of leadership competence of operational-level officers in L-3 courses through a comparative analysis of traditional and technological approaches to organizing this process. Methods. The study uses theoretical methods, including analysis of scientific and pedagogical literature, analysis of educational and normative documents, comparison, systematization, generalization, structural-functional analysis and pedagogical design. Results. The content of the concept “leadership competence of an operational-level officer” is clarified with regard to the L-3 educational programme and the Catalogue of military-professional competencies. The educational potential of L-3 courses for leadership development is identified. A comparative characteristic of traditional and technological approaches to the development of leadership competence is presented. The technological approach is described through five interrelated components: motivational-target, content-competence, operational-activity, diagnostic-reflective and corrective-result-oriented. Originality. The scientific novelty lies in substantiating leadership competence as an integral professional ability connected with critical thinking, organizational skills, staff interaction, mission command and responsible managerial decision-making in a complex operational environment. Conclusion. The technological approach ensures a transition from fragmented knowledge about military leadership to a purposeful, staged and diagnostically supported process of developing an officer’s ability to act as a leader in operational-level professional activity.