СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНІ СХЕМИ ЯК ДИДАКТИЧНИЙ ЗАСІБ РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

Анотація

У статті здійснено теоретико-методичне обґрунтування використання структурно-логічних схем як дидактичного засобу розвитку творчого потенціалу здобувачів освіти під час вивчення гуманітарних дисциплін. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку інноваційних підходів до організації навчального процесу, спрямованих на активізацію пізнавальної діяльності, формування аналітичного та творчого мислення, а також здатності здобувачів освіти до самостійного конструювання знань. У роботі проаналізовано наукові підходи до проблеми використання візуально-структурних моделей у навчанні та обґрунтовано їх значення для систематизації й узагальнення навчального матеріалу.

З’ясовано, що створення структурно-логічних схем сприяє активізації базових операцій мислення — аналізу, синтезу, узагальнення, абстрагування та порівняння, що є важливими складниками творчої діяльності. Розкрито особливості використання структурно-логічних схем у процесі вивчення гуманітарних дисциплін, зокрема філософії, літератури та української мови. Наведено приклади застосування схем для систематизації навчального матеріалу, встановлення логічних зв’язків між поняттями та формування цілісного уявлення про структуру досліджуваних явищ.

У результаті дослідження доведено, що використання структурно-логічних схем сприяє переходу від репродуктивного до продуктивного рівня навчання, розвитку творчого мислення, формуванню здатності до інтерпретації та узагальнення знань. Встановлено, що поєднання індивідуальних і групових форм роботи зі схемами сприяє розвитку критичного мислення, комунікативних умінь та навичок співпраці. Обґрунтовано, що застосування структурно-логічних схем у навчальному процесі створює умови для активізації пізнавальної діяльності та розвитку творчого потенціалу здобувачів освіти.

Summary. Introduction. Modern higher education increasingly focuses on developing students’ creative potential, critical thinking, and the ability to independently structure and interpret knowledge. In the context of studying humanities, these competencies become particularly important, as such disciplines require interpretation of texts, comparison of theoretical concepts, and analytical understanding of cultural phenomena. Therefore, the search for effective didactic tools that promote the development of creative thinking and meaningful learning becomes highly relevant. One of such tools is the use of structural and logical schemes, which allow visualizing relationships between concepts and organizing complex information in a structured form.

Purpose. The purpose of the article is to provide a theoretical substantiation of the use of structural-logical schemes as a didactic tool for developing students’ creative potential in the study of the humanities and to determine the specific features of their application in the educational process.

Methods. The research is based on theoretical methods, including analysis and synthesis of scientific literature, comparison and generalization of pedagogical approaches, as well as modeling of educational situations involving the use of structural and logical schemes in the study of humanities disciplines.

Results. The study shows that the creation of structural and logical schemes activates key cognitive operations such as analysis, synthesis, comparison, abstraction, and generalization. Their use contributes to deeper understanding of educational material, development of creative thinking, and formation of students’ ability to independently structure knowledge. Examples from philosophy, literature, and Ukrainian language courses demonstrate that structural and logical schemes help students identify relationships between concepts, interpret educational content, and create their own models of knowledge organization.

Originality. The scientific novelty of the research lies in substantiating the role of structural and logical schemes not only as a means of systematizing educational material but also as an effective tool for developing students’ creative potential in the process of studying humanities.

Conclusion. The results of the study confirm that the use of structural and logical schemes in the educational process enhances students’ cognitive activity, promotes the transition from reproductive to productive learning, and contributes to the development of creative thinking. The practical value of the research lies in the possibility of applying structural and logical schemes in teaching humanities disciplines, particularly in courses of philosophy, literature, and Ukrainian language.