ПЛАТФОРМИ ВЗАЄМООЦІНЮВАННЯ З ПІДТРИМКОЮ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У МЕТОДИЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ТА АПРОБАЦІЯ PEERSCHOLAR

Анотація

Мета дослідження – систематичний порівняльний аналіз платформ взаємооцінювання з підтримкою штучного інтелекту та оцінювання ефективності PeerScholar у розвитку оцінювальної компетентності майбутніх учителів математики в умовах української вищої освіти.

Використано змішаний дизайн дослідження, що поєднує порівняльний аналіз семи ШІ-платформ взаємооцінювання та емпіричну апробацію PeerScholar з участю 56 студентів спеціальності «Середня освіта (математика)» протягом осіннього семестру 2024/2025 н.р. Збір даних здійснювався через структуроване анкетування (32 питання за шкалою Лікерта), напівструктуровані інтерв’ю (n=6) та аналіз об’єктивних метрик платформи. Статистична обробка включала дескриптивну статистику, кореляційний аналіз (ρ Спірмена) та оцінку внутрішньої узгодженості (α Кронбаха=0.89).

Порівняльний аналіз платформ взаємооцінювання виявив диференційовані рішення EdTech від адаптивних систем (ALEKS) до комплексних рефлексивних екосистем (PeerScholar, RiPPLE), з критичною роллю економічної доступності для українських ЗВО. Апробація PeerScholar засвідчила статистично значуще позитивне сприйняття студентами методичного (M=4.36, SD=0.61) та професійно-рефлексивного (M=4.35, SD=0.65) аспектів платформи. Виявлено сильні кореляції між виявленням альтернативних підходів та цінністю формувального зворотного зв’язку (r_s=0.913, p<0.01), а також між розвитком методичних та рефлексивних навичок (r_s=0.713, p<0.05). Міжрейтерська надійність зросла від r=0.51 до r=0.71 протягом семестру, підтверджуючи поступовий розвиток оцінювальної компетентності. Студенти виявили вищу зацікавленість у конструктивному зворотного зв’язку (M=4.81) порівняно з отриманням балів (M=4.42), що свідчить про запит на професійну комунікацію.

Отже, інтеграція PeerScholar створює якісне середовище для професійного діалогу, де взаємооцінювання стимулює перехід від рутинного розв’язування задач до глибокої методичної рефлексії. Виявлено послідовність: виявлення альтернативних підходів → критичний аналіз → запит на якісний зворотній зв’язок. Часові витрати (M=3.40) вимагають коригування планування, а технологічний бар’єр англомовного інтерфейсу знижує ефективність для частини студентів. Дослідження пропонує практичні рекомендації щодо вибору платформ для закладів з обмеженими ресурсами та впровадження структурованого взаємооцінювання у підготовці вчителів.