СТРУКТУРА І ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМ ОСВІТИ В ТУРЕЧЧИНІ ТА АЗЕРБАЙДЖАНІ

Анотація

Стаття присвячена системам освіти Туреччини та Азербайджану. Туреччина та Азербайджан – дві тюркські держави зі спорідненою історією та культурними зв'язками. Однак системи освіти, певні структури та підходи до організації освітньої діяльності обох країнах різняться. У цій статті розглядаються та порівнюються базова структура та організація систем освіти в Туреччині та Азербайджані. Зважаючи на подібності та відмінності систем освіти обох країн, увага приділяється чинникам успіху та напрямам удосконалення освіти.

Мета дослідження – окреслити подібність та відмінність систем освіти обох країн, висвітлити фактори успіху та напрями вдосконалення освіти.

Методи дослідження. При вивченні цієї проблеми використовувалися історико-порівняльні методи, аналіз освітньої практики, теоретичний аналіз та методи узагальнення.

Оригінальність. Система освіти в обох країнах перебуває у віданні Міністерств національної освіти. Ці міністерства організують програми, тести та процеси оцінювання з метою підвищення якості освіти та дотримання чинних стандартів. Освітні системи розрізняються за кількістю навчальних годин, режимами тестування та змістом навчальних програм. В обох країнах Уряди надають фінансову підтримку освіті та встановлюють стандарти її доступності та організаційну основу.

Результати. Структура та організація систем освіти у Туреччині та Азербайджані мають як подібні, так і різні риси. Обидві країни мають спільні точки зору щодо надання обов'язкової та безкоштовної освіти, функціонування дитячих садочків, початкової школи, середньої ланки загальноосвітньої школи та закладів університетського рівня. Однак наявні й відмінності відносно вікових обмежень, особливостей вступу до університетських закладів, типів шкіл та політики в галузі освіти.

Висновки. У ході дослідження з'ясувалися декотрі відмінності, які формуються відповідно до освітніх потреб та культурних особливостей країн. Системи освіти обох країн спрямовані на передавання базових знань та навичок учням і забезпечення внеску в економічний, соціальний та культурний розвиток країни. Важливе значення при цьому має постійний розвиток та вдосконалення систем освіти в Туреччині та Азербайджані. Політика в галузі освіти, методи викладання та навчальні програми мають оновлюватися і оновлюються задля адаптації до потреб учнів. Це свідчить про те, що обидві країни можуть мати систему освіти, яка забезпечує підготовку більш кваліфікованих та талановитих людей.