АЛЬТЕРНАТИВНА ОСВІТА В СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

Висвітлено сутність альтернативної освіти з урахуванням сучасних наукових викликів і реалій шкільної практики.

Доведено необхідність упровадження альтернатив у шкільній освіті, які конструюються як протилежності: державна vs недержавна освіта, традиційна vs інноваційна освіта, адаптивна vs емансипативна освіта, релігійна vs світська освіта, авторитарна vs антиавторитарна освіта, директивна vs недирективна освіта тощо.

Визначено зміст освітніх рішень на засадах альтернативної освіти, наголошено на зміні розуміння процесу навчання, створення ефективних умов для досягнення його результатів внаслідок системних, структурних, наприклад, архітектурних змін, а також ментальних трансформацій у (само)усвідомленні та мисленні учасників освітнього процесу у руслі інноваційного розвитку.

Охарактеризовано природу двох позицій щодо функціонування освітньої системи: консервативної, традиційної та проінноваційної, альтернативної, яка вписується в контекст соціально-політичних орієнтацій. На прикладі освітньої політики Польщі окреслено «стару парадигму освіти», яка панувала в країні декілька десятиліть.

Наголошено, що більшість течій в альтернативній освіті становлять опозицію до стереотипних панівних рішень, провокують систему критики та формують контури прогресивних педагогічних ідей чи практик. Тому, на думку автора, освітні проєкти є ефективними, якщо вони генеруються знизу вгору або самоорганізуються, приймаються та впроваджуються їхніми учасниками.

Обґрунтовано, що альтернативна освіта є наднаціональним явищем, яке має місце здебільшого у країнах з розвиненою демократичною системою, адже впровадження інновацій можливе у толерантному, відкритому до різноманіття суспільстві, де цінується гнучкість і креативність професійних педагогів